Розглядає людину як частину сімейної та соціальної системи. Симптоми сприймаються як прояви порушеної взаємодії у групі чи родині.
Методи: сімейна терапія, структурна терапія (С. Мінухін), стратегічна терапія (Д. Хейлі), міланська школа, нарративна терапія (М. Вайт, Д. Епстон), розв’язково-орієнтована терапія (SFBT), трансгенераційний підхід (М. Боуен).
Техніки: циркулярні запитання, парадоксальні інтервенції, домашні завдання, генограма, переосмислення особистих історій.